І, як сновиддя золоте,
Мені тоді снується
Про те, що плаче і сміється…
Наказ: «Вперед!» – Я знов ховаю
Окопну лірику свою.
І в повен зріст – до того краю,
Де знову бути нам в бою.
27 березня до 100-річчя з дня народження великого майстра українського слова Олеся Гончара, в Одрадівській сільській бібліотеці було проведено літературну п’ятихвилинку «Ще квіттям зійду я в полях України». На захід було запрошено молодь та шанувальників творчості Гончара. Бібліотекар Ольга Чумна ознайомила присутніх з біографією та творчістю письменника.
Разом з присутніми згадали відомі твори Олеся Терентійовича, які були написані про наш край, степову Херсонщину. Ольга Чумна зазначила, що Олесь Гончар – унікальна особистість в українській культурі, на його творчості виросло чимало поколінь патріотів, які сьогодні продовжують творити добро на нашій землі.
Олесь Терентійович Гончар був першим лауреатом премії імені Тараса Шевченка (1962 рік), академіком НАН України, одним із фундаторів Українського фонду культури, а у період з 1959 по 1971 роки очолював Спілку письменників України.
Класикою української літератури стали відомі усьому світу твори Олеся Гончара «Прапороносці», «Тронка», «Собор», «Берег Любові», «Твоя зоря» та ін.
О. Гончар - совість суспільства, людина яка обрала тернистий шлях служіння народу і до кінця чесно пройшла його.
Мудрий, болісно чутливий до морально-духовних деформацій людини, Олесь Гончар поривався вірити і переконувати своїх читачів у тому, що будемо жити в «мудрій злагоді з природою», відчуватимемо і знатимемо «поезію людських взаємин».
Немає коментарів:
Дописати коментар