середа, 19 травня 2021 р.

 #Вишивана_доля_України



 #Вишивана_доля_України

СЬОГОДНІ НАШ ДРЕС-КОД – ВИШИВАНКА!
Напевно, кожен українець вдома має цей традиційний одяг. Вишиванка – це українське вбрання! Сьогодні вишиванка – ніби стародавній літопис, через який можна доторкнутися до історії та культури кожного куточка України.
Цього року наші читачі, які через пандемію коронавірусу в Україні, долучилася дистанційно, до відзначення всеукраїнського свята – Дня вишиванки, яке цього року відзначається 20 травня і поділилися своїми думками, що вони відчувають, коли одягають вишиванку!









середа, 12 травня 2021 р.

ВАСИЛЬ СТЕФАНИК: ЖИТТЄВА І ТВОРЧА ДОЛЯ

 

                                   «Людський біль цідиться крізь серце моє, 

                                    як крізь сито, і ранить до крові…»

                                                                 Василь Стефаник  

       До 150 річчя з дня народження Василя Стефаника та популяризації творів письменника, Центральна бібліотека Новотроїцької селищної ради, оформила  виставку творів письменника – ювіляра, «Велетень духу і лицар свободи» та організувала показ фільму «Василь Стефаник».                                        

       14 травня 2021 року Україна відзначатиме пам'ятну дату -  день народження письменника й політика Василя Стефаника. Василь Стефаник у літературі відомий як майстер психологічної новели, як засновник експресіонізму в українській прозі. Громадська і політична діяльність Василя Стефаника обумовлена тим, що він був послом Австрійського парламенту

       Василь Стефаник — український письменник, майстер експресіоністичної новели. Твори Стефаника перекладено багатьма мовами світу (англійською, болгарською, грузинською, іспанською, італійською, литовською, німецькою, новогрецькою, польською, російською, румунською, сербохорватською, словацькою, словенською, угорською, французькою, чеською та іншими).

        У 1897 році вперше побачили світ новели письменника, опубліковані у чернівецькому двотижневику «Праця». Через два роки у Чернівцях вийшла перша збірка новел «Синя книжечка», згодом – збірки «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905), «Земля» (1926). Особливо хвилювала В. Стефаника доля дітей. Про них він створив низку новел: «Новина», «Кленові листки», «Катруся» та інші.

        Письменник уважно стежив за тодішніми подіями в Україні, покладав великі сподівання на розбудову української державності. Саме він очолив урядову делегацію ЗУНР, яка приїжджала у січні 1919 року до Києва у зв’язку з проголошенням Акту Злуки обох частин України в єдину соборну державу. Після громадянської війни і поразки визвольних змагань болісно переживав крах своїх сподівань.

       У 1933 році на знак протесту проти штучного голодомору Василь Стефаник відмовився від державної пенсії. Дізнавшись про цю ситуацію, митрополит Андрій Шептицький призначив письменникові пенсію від Української греко-католицької церкви. Стефаник попросив касира видати призначену суму дрібними монетами. З великою торбиною мідяків письменник вийшов на майдан і роздав милостиню жебракам з проханням помолитися за убієнних голодом українців.

      Останні роки життя Василь Стефаник тяжко хворів, переніс частковий параліч, запалення легенів. Смерть обірвала його життя 7 грудня 1936 року. Похований на пагорбі недалеко від рідного дому у селі Русів.