З метою ознайомлення учнів з трагічною сторінкою нашої історії, виховування поваги до учасників військових подій в Афганістані, віддати данину пам'яті полеглим воїнам-афганцям та вшанування учасників бойових дій на території інших держав. 14 лютого працівниками Новотроїцької районної бібліотеки для дітей, проведено героїко - патріотичну годину «Вже стільки років проминуло, а біль у серці б’є і б’є».
На захід були запрошені учні старших класів Новотроїцької гімназії.
В заході взяв участь учасник бойових дій в Афганістані Петро Збаровський. Петро Миколайович розповів про події страшної афганської війни, із почутих розповідей присутні зрозуміли, що найстрашніше і найбезглуздіше у світі - це війна, і що ми повинні пам’ятати тих, хто її пережив, тих, хто не дожив, не доспівав, недолюбив.
Підводячи підсумки героїко-патріотичної години Анатолій Балан вчитель історії Новотроїцької гімназії зазначив, що за радянських часів нашої історії вихідці з України брали участь у війнах і військових конфліктах майже у 30 країнах світу. Найбільш тривалою і тяжкою стала військово-політична спецоперація в Афганістані, яка розпочалася з 25 грудня 1979 року, коли на аеродром міста Баграм прибули частини 105-ої гвардійської повітряно-десантної дивізії. Одночасно в Афганістан вступили через Кушку і через інші прикордонні пункти 357-а та 66-а моторизовані стрілецькі дивізії. У лютому 1980 році контингент радянських військ в Афганістані досяг 58000 чоловік, а в середині 1980 року в Афганістан були введені додатково 16-а і 54-а мотострілецькі дивізії. 15 лютого 1989 року остання колона радянських військ була виведена з Афганістану. Країна втратила в цьому воєнному конфлікті більше 14 тисяч солдат і офіцерів.
Учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам’ять про наших співвітчизників, які віддали своє життя на чужій війні. Переглянули відеофільм «Ти біль моя Афганістан» та прослухали вірші про роки афганської війни у виконані учнів.
Всі учасники заходу прийняли участь у покладання квітів до пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам.
Давайте всі разом будемо пам’ятати ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну і для кого вона триває й досі. У спогадах, снах, думках. Вони на це заслуговують.
Немає коментарів:
Дописати коментар