#30_років_Незалежеочті_України

#День_Державного_Прапора_України

"Я – українець, і цього не відняти"

       До Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності України,  бібліотекар дитячої бібліотеки Наталя Каранда, організувала та провела патріотичну вікторину "Я – українець, і цього не відняти".

        Розпочався захід віртуальною мандрівкою по визначних місцях України, яка відкрила багато цікавого і невідомого, зокрема оригінальні пам’ятники, що викликали і здивування, і посмішку у дітей.

     Сама ж вікторина передбачала знання українських народних прислів’їв та приказок, потрібно було назвати імена відомих українців, зображених на портретах, а мовна частина вікторини змусила працювати зі словниками та енциклопедіями. Але наші читачі впоралися із всіма питаннями вікторини на "відмінно".

 #30_років_Незалежності_України

      Дитяча бібліотека Новотроїцької селищної ради, з нагоди  Дня Незалежності України організувала майданчик для малювання "Моя країна - Україна".

      По-справжньому дружня атмосфера, спільна ідея об’єднували майданчик для малювання. Юні художники знайомилися, висловлювали своє бачення та розуміння теми, їхня енергія і запал просто вирували на майданчику.

 #30_років_Незалежності_України

#День_Прапора_України

                           ВЕЛИКІ СВЯТА НАШОЇ ДЕРЖАВИ

      23 серпня ми вшановуємо синьо-жовтий прапор – головну святиню нашої державності, уособлення нашого національного духу і символ нашої непереможності. 24 серпня ми святкуємо 30 річницю Незалежності України.

      В Центральній бібліотеці Новотроїцької селищної ради до цих свят оформлено книжкову виставку «Незалежній Україні – 30 років» та виставку архівних документів «Незалежна і єдина будь навіки, Україно». Виставку архівних документів оформлено разом із архівним відділом Генічеської РДА. 

      Сьогодні синьо-жовтий прапор майорить на вулицях України, знаходиться на почесному місці у кожній установі, ми його маємо практично у кожній сім’ї, ми з ним залюбки йдемо рідним містом чи селом, ми його беремо за кордон. Наша шана до прапора є проявом гордості за рідну Батьківщину, за її прекрасний народ.

     30 років незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як суверенна держава, здатна утверджувати демократичні цінності та відстоювати свободу, захищати власний суверенітет і територіальну цілісність. Сьогодні незалежність України є важливим чинником вільного розвитку держав і народів Європи.

    Святкуючи цими днями День Державного прапора і День Незалежності ми впевнено, із натхненням і гордістю, продовжуємо будувати демократичну, європейську, економічно розвинуту державу для людей. І ми її збудуємо, всі разом, і вона буде найкраща.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ БІБЛІОТЕК

       В рамках проєкту Дія.Цифрова освіта Міністерство цифрової трансформації України продовжує перетворювати українські бібліотеки на справжні хаби цифрової освіти. Для цього бібліотекам Херсонської області 26 липня в бібліотеці імені Олеся Гончара передали 200 комп’ютерів, які будуть встановлені в сільських бібліотеках. Тепер жителі сіл отримають можливість долучитися до програм з розвитку цифрової грамотності та використовувати онлайн-сервіси для навчання і побутових справ, користуватися послугами державних та приватних сервісів, матимуть вільний доступ до Інтернету.

     Завдяки проєкту наша громада отримала 6 комп’ютерів, які направляться до Василівської, Дивненської, Новорепівської,  Сергіївської, Софіївської та Чумацькошляхівської сільських бібліотек філій.

      Усього в рамках проєкту до різних областей України планується передати 5000 комп’ютерів.

 #Вишивана_доля_України

#День_Вишиванки_2021

 #Вишивана_доля_України

#День_Вишиванки_2021

СЬОГОДНІ НАШ ДРЕС-КОД – ВИШИВАНКА!

Напевно, кожен українець вдома має цей традиційний одяг. Вишиванка – це українське вбрання! Сьогодні вишиванка – ніби стародавній літопис, через який можна доторкнутися до історії та культури кожного куточка України.

Цього року наші читачі, які через пандемію коронавірусу в Україні, долучилася дистанційно, до відзначення всеукраїнського свята – Дня вишиванки, яке цього року відзначається 20 травня і поділилися своїми думками, що вони відчувають, коли одягають вишиванку!

ВАСИЛЬ СТЕФАНИК: ЖИТТЄВА І ТВОРЧА ДОЛЯ

 

                                   «Людський біль цідиться крізь серце моє, 

                                    як крізь сито, і ранить до крові…»

                                                                 Василь Стефаник  

       До 150 річчя з дня народження Василя Стефаника та популяризації творів письменника, Центральна бібліотека Новотроїцької селищної ради, оформила  виставку творів письменника – ювіляра, «Велетень духу і лицар свободи» та організувала показ фільму «Василь Стефаник».                                        

       14 травня 2021 року Україна відзначатиме пам'ятну дату -  день народження письменника й політика Василя Стефаника. Василь Стефаник у літературі відомий як майстер психологічної новели, як засновник експресіонізму в українській прозі. Громадська і політична діяльність Василя Стефаника обумовлена тим, що він був послом Австрійського парламенту

       Василь Стефаник — український письменник, майстер експресіоністичної новели. Твори Стефаника перекладено багатьма мовами світу (англійською, болгарською, грузинською, іспанською, італійською, литовською, німецькою, новогрецькою, польською, російською, румунською, сербохорватською, словацькою, словенською, угорською, французькою, чеською та іншими).

        У 1897 році вперше побачили світ новели письменника, опубліковані у чернівецькому двотижневику «Праця». Через два роки у Чернівцях вийшла перша збірка новел «Синя книжечка», згодом – збірки «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905), «Земля» (1926). Особливо хвилювала В. Стефаника доля дітей. Про них він створив низку новел: «Новина», «Кленові листки», «Катруся» та інші.

        Письменник уважно стежив за тодішніми подіями в Україні, покладав великі сподівання на розбудову української державності. Саме він очолив урядову делегацію ЗУНР, яка приїжджала у січні 1919 року до Києва у зв’язку з проголошенням Акту Злуки обох частин України в єдину соборну державу. Після громадянської війни і поразки визвольних змагань болісно переживав крах своїх сподівань.

       У 1933 році на знак протесту проти штучного голодомору Василь Стефаник відмовився від державної пенсії. Дізнавшись про цю ситуацію, митрополит Андрій Шептицький призначив письменникові пенсію від Української греко-католицької церкви. Стефаник попросив касира видати призначену суму дрібними монетами. З великою торбиною мідяків письменник вийшов на майдан і роздав милостиню жебракам з проханням помолитися за убієнних голодом українців.

      Останні роки життя Василь Стефаник тяжко хворів, переніс частковий параліч, запалення легенів. Смерть обірвала його життя 7 грудня 1936 року. Похований на пагорбі недалеко від рідного дому у селі Русів.